ПРО МЕНЕ

  Райта Оксана Богданівна –вчитель української мови та літератури

     

Уроки  розвитку з’язного мовлення у

5 – 7 класах  як засіб розвитку творчих здібностей учнів

  

Сокаль

-2013-

Укладач: Райта О.Б., вчитель української мови та літератури Великомостівського НВК. - «Уроки  розвитку з’язного мовлення у 5-7 класах, як засіб розвитку творчих здібностей учнів», 95 с.

Навчальний посібник щодо проведення уроків з розвитку зв’язного мовлення у 5 – 7 класах

Рецензент   Плюхін Л.Б. – методист Сокальського РМК.

У посібнику подано конспекти уроків з розвитку зв'язного мовлення у 5-8 класах згідно чинної програми. Зібрано матеріал для проведення уроків нестандартної форми з використанням інноваційних методів. Посібник допоможе вчителеві розвивати творчі здібності учнів, залучати їх до самостійної творчості.

Посібник апробований   учителями-словесниками Великомостівського ОО. 

Рекомендовано до друку Радою РМК відділу освіти Сокальської РДА (від  11.01.2013 р., протокол №3,постанова  № 5)

Комп’ютерний набір – Райта О.Б.

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………..........5 Урок №1 . 5 клас.Лист. Адреса………………………………7 Урок №2 . 5 клас.Особливості побудови опису предмета, тварини в науковому і художньому стилях……………….15 Урок №3.5 клас.Усний опис тварини за власним спостереженням у художньому стилі…………………...…19 Урок №4 . 5 клас..Докладний усний переказ тексту розповідного характеру……………………………………..27 Урок №5. 5 клас.Особливості опису приміщення. Усний вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення……………....30  Урок №6. 6 клас..Твір-опис приміщення на основі особистих вражень………………………………………....36 Урок№7.6 клас. Твір-опис природи на основі особистих вражень і за картиною………………………………………41 Урок №8.6 клас. Вибірковий переказ тексту з елементами опису приміщення…………………………………………. 52 Урок 9. 6 клас.Твір-опис природи…………………………58 Урок №10. 7 клас.Твір-опис зовнішності людини за власним спостереженням……………………………..68 Урок №11.7 клас.Особливості побудови твіру-опису зовнішності людини за картиною………………………….76 Урок № 12. 7 клас.Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису процесу праці в художньому стилі…………………………………………..80 Урок №13. 7 клас. Усний докладний переказ розповідного тексту художнього стилю з елементами опису зовнішності людини…………………...85 Урок №14.7 клас.Письмовий твір-оповідання за поданим сюжетом………………………………………………………89
Список використаних джерел………………………………94

                ВСТУП

Урок розвитку з’язного мовлення у 5 – 7 класах є одним  із засобів розвитку творчих здібностей учнів.

У навчальній програмі з української мови  для 5-7 класів чітко окреслено обсяг практичних умінь і навичок, що їх необхідно сформувати під час опрацювання конкретних тем і розділів шкільного курсу.

Усім нам відомі прописні істини-не можна силоміць змусити любити слово, вірити художньому образу, захоплюватися світом, який нас оточує, а, навпаки, всяке нав'язування викликає опір, породжує байдужість, ненависть, не розвиває ні уяви, ні мислення, ні творчості.

Розвивати творчі здібності учнів потрібно в системі , і сприяють цьому уроки розвитку зв'язного мовлення.Серед таких уроків чільне місце посідають уроки проведення різних навчальних та контрольних переказів і творів.

Згідно з програмою з рідної мови, починаючи з переказу розповідних текстів з елементами опису окремих предметів і тварин (5 клас), природи та обстановки (6 клас), зовнішності людини та процесів праці (7 клас), поступовопереходимо до складніших робіт.

Вироблення мовленнєвих умінь і навичок висловлювати зв'язну думку, як і будь-який акт мовлення, супроводжується цілим комплексом процесів і дій. Під час ' формування умінь особливості та механізм мовлення, особливості формування творчого мислення школярів. Створення оригінального висловлювання можливе лише на основі розвитку образного мислення учнів, їхньої уваги, пам'яті, уміння бачити, конкретизувати й абстракту вати, тобто на основі психічного відображення дійсності.

Адже щоб виховати справжню творчу особистість, розвинути потенційні творчі можливості дитини, учителю необхідно оволодіти методами і засобами, які розвивають творчі риси особистості. Насамперед слід не лише  звертати увагу учнів на художні особливості  творів, що вивчаються, а й на уроках обирати такий дидактичний матеріал, на якому учні не лише б вчилися бачити певне мовне явище, а й «відчували» художні засоби, аналізували їх.

Невміння писати призводить до хаотичності усних висловлювань, а невміння слухати, переказувати, робити примітки й складати план негативно позначається на письмовому викладенні думок. Тим більше, що вимоги, які висуваються до усного й писемного мовлення, практично єдині. Це - відповідність мовленнєвим нормам, змістовність, точність, ясність, логічність, емоційність, переконливість і виразність.

 Навчальною програмою, передбачено уроки з розвитку усного мовлення (усний переказ, усний твір), які є підготовкою до письмових видів роботи. Успіх у роботі над зв'язним мовленням учнів, як і взагалі, у навчанні, зумовлюється високою якістю роботи.

Розвивати творчі здібності школярів непросто. Учитель сам повинен працювати творчо. Йому постійно доводиться вибрати найбільш доцільні в кожному випадку засоби навчання мови: дидактичний матеріал (тексти переказів зокрема), методи і прийоми його опрацювання, організацію навчальної діяльності учнів.

№ 1

Українська мова 5 клас

Тема уроку: Лист. Адреса.

Мета:

- ознайомити дітей з джерелами писемності;

- ознайомити учнів із правилами написання листів, підписування конвертів;

- формувати вміння та навички правильно визначати зміст та композицію листа, вибирати потрібні слова та словосполучення, правильно писати адресу на конверті;

- розвивати навички свідомої дисципліни; виховувати мовленнєву культуру учнів.

Тип уроку : урок вивчення нового матеріалу

Обладання: конверти,схеми, слайдова презентація.

Хід уроку:

1. Оргмомент.

2. Перевірка домашнього завдання (фронтально).

3. Актуалізація опорних знань.

       «Мозковий штурм»

 За дві хвилини записати все те, що має відношення до писемності.

Наприклад: мова, папір, літера, письмо, документ, лист, папірус, мовознавство, малюнкове письмо, алфавіт, графіка...

4. Повідомлення теми й мети уроку(слайди 1,2)

5. Робота над темою.Розповідь вчителя (про телеграми й листи )

У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо докладно описати події, своє життя, передати міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому.

А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?

Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людини нерідко вдавалась навіть у часи існування й поширення письма. Перегорнимо хоча б сторінки нашої історії.

У часи, коли українська людність зазнавала спустошливих нападів татарських людоловів, для попередження про набіг використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши татар чи зачувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою.

„Мова" сигналів і предметів не давала змоги передавати думки, повноцінно спілкуватися. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо - піктографія.

Малюнкове письмо віджило, але залишки його можемо побачити й сьогодні.

     Вважають, що букви першими створили фінікійці, удосконалили греки.

Творцями слов'янської азбуки - кирилиці стали Кирило і Мефодій. Сучасний український алфавіт склався на її базі. З неї вилучили зайві для української мови літери і додали необхідні - г, ї, й. Такою існує наша азбука з кінця

2) .Запитання до учнів. - Що таке лист?        - З якою метою пишуть листи?

  - Чи можна назвати їх творчістю кожної людини?

  3) Читання листа (стор.54 підручника)

-Кому він адресований?

- Про що в ньому розповідається?

- На які частини його можна поділити? (слайд3)

4) Розповідь вчителя.

Лист - це особливий вид творчості. Потреба в листуванні виникла в зв'язку з необхідністю спілкування на відстані.

Уміння написати листа означає вміння визначити його зміст і композицію, вибрати потрібні слова і словосполучення, правильно написати адресу на конверті.

       Створення «асоціативного куща» (слайд 4).

Здебільшого листи складаються з таких частин (додаток 1):

ПОЧАТОК: звертання до того, кому адресовано лист.

ОСНОВНА ЧАСТИНА: зміст листа.

КІНЦІВКА: форми ввічливості: з повагою, на все добре, до скорої зустрічі; повторні поздоровлення; підпис, число.

5) Фізхвилинка.

6) Робота з конвертом.

Звернення уваги на малюнок конверту. Запам'ятовування правильності написання адреси (додаток 3).

7) Творча робота (слайд 5,6).

Написати листа другові чи родичам. Можна користуватися опорними словами та словосполученнями (додаток 2):

Добрий день, хочу дізнатися, Ваше, здоров'я, цікаво проводжу, допомагати мамі, успіхи, спортивна секція, гурток.

6. Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда.

- Які види поштових відправлень ви знаєте?

- Що означає цифровий індекс в адресі?

- Які слова в запису адреси прийнято скорочувати?

- Де і в якій формі пишуться на конверті прізвище, ім'я та по батькові адресата?

- Де і як пишеться на конверті зворотна адреса?

7. Домашнє завдання.

Написати листа друзям або вчителю про свій літній відпочинок та навчання у школі.

Додатки

Додаток 1

Урок №2

Українська мова 5 клас

Тема уроку:Особливості побудови опису предмета, тварини в науковому і художньому стилях

Мета: розкрити особливості побудови опису предмета, тварини в науковому і художньому стилях,  вчити розділяти науковий і художній опис, обґрунтовувати свою думку, будувати власні висловлювання, дотримуючись стильових особливостей; розвивати мовлення; виховувати любов до природи.

Тип уроку:розвиток зв’язного мовлення.

Обладнання: підручники, таблиці "Типи мовлення".

      Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями.

— Назвіть основні типи мовлення та їх ознаки. Зверніться до таблиці с. 61 підручника.

— Чим опис відрізняється від розповіді та роздуму?

— Ознайомтесь з ознаками опису, прочитавши теоретичний матеріал підручника (вправа 349), складіть план статті.

—  Пригадайте, які існують функціональні стилі мовлення; назвіть їх ознаки.

Матеріал для вчителя

Опис — це словесне зображення ознак предмета, явища, особи в усній чи письмовій формі. Найбільшою ознакою опису є те, що в ньому речення перебувають у відношеннях одночасності (перелічуються існуючі в той самий час предмети, ознаки, дії, стани).

Описувати можна все: речі, тварин, людей, природу, внутрішні переживання тощо.

Описи можуть бути виконані в науковому або художньому стилі. В описах наукового стилю ознаки предмета розкриваються точно, логічно, послідовно. Художній опис теж правдиво відображає предмет, але в яскравій, образній формі, наоснові особистих вражень автора. Опис завжди можна передати графічно: ілюстрацією, фотографією.

II.  Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями

1. Прочитайте тексти. Визначте в них тип і стиль мовлення.

1) Циганка покликала: "Джалі!" До неї підбігла гарненька біла маленька кізка. Вона була прудка, жвава, з блискучою вовною. Кізка мала пофарбовані золотом ріжки й копитця, позолочений нашийник.

2) Кабарга — це парнокопитна тварина, схожа на антилопу, висотою з півметра, довжина її тіла — приблизно метр. Задні ноги кабарги довші за передні, і коли тварина стоїть, зад її трохи піднято. Шия у кабарги довга, голова невелика.

Рогів кабарга не має. Зате природа наділила її іклами. У самиць ікла маленькі, а в самців довгі, гострі і стирчать із рота униз на 5-6 см.

III.  Опрацювання нового матеріалу

1. Зверніть увагу на те, як будується науковий і художній опис (вправа 520).

2. Пригадайте, у яких книжках часто зустрічаємо наукові описи, а в яких — художні описи.

3.  Виконання вправ 523, 524.

4. Прослухайте опис тварини. Визначте його стиль. Напишіть опис, замінивши стиль цього тексту.

Видра

Видра має довге тіло (1 м 20 см), довгий хвіст (40 см), короткі ноги, круглу голову з чорними очима, темно-буру лискучу шерсть по спині та з боків і сріблясто-сіру на нижньому боці шиї та животі. Коли тварина рухається посуші, передні й задні лапи її сходяться, і все тіло вигинається дугою вверх.

5. Уявіть ситуацію: ваш друг вирішив взяти собі собаку. Дізнайтесь у нього, чи вибрав він породу, чому саме цю, чи знає він, як доглядати за твариною.

·         Складіть опис однієї з порід собак у науковому чи художньому стилі.

6. Творче завдання. Складіть опис ручки, книги чи якогось іншого предмета у художньому і науковому стилі.

 

ІV. Підсумок уроку

Бесіда на узагальнення вивченого матеріалу.

—  Який тип мовлення називається описом?

—  Яка мета опису?

—  Особливості наукового стилю?

—  Особливості художнього опису?

—  Що може бути об’єктом опису?

V. Домашнє завдання.   Написати лист до рідних, оформити конверт.

   Урок №3    

Українська мова 5 клас

Тема уроку:Усний опис тварини за власним спостереженням у художньому стилі

 Мета: Поглибити знання учнів про опис як тип мовлення, навчити складати зв’язні висловлювання з елементами опису тварини, збагатити словниковий запас п’ятикласників; розвивати наочно-образне мислення, увагу; сприяти підвищенню культури мовлення; виховувати любов та бережливе ставлення до природи.

Обладнання:Виставка літератури, малюнки й фото собак, улюблені іграшки дітей, індивідуальні картки, словники.

Добре бачить тільки серце:     Найголовнішого очам не видно.

А. де Сент-Екзюпері

Хід уроку

 І. Етап орієнтації .

1. Метод передбачення «Хто це?

1. КУДЛАТИЙ ЛІКАР Живучи поряд з людиною, цей «лікар» позитивно впливає на її здоров’я. Власник тварини менше хворіє. Дослідження підтверджують, що спілкування з чотириногим другом особливо корисне людям із захворюванням серця, нервової системи. У деяких країнах з’явилися клініки, де цих тварин спеціально тримають для того, щоб вони радували хворих своєю присутністю.

1. Установча бесіда.  Ваше завдання — описати тварину. Це значить передати її ознаки, передати те, що людина сприймає зором, слухом, дотиком. Захист епіграфа.

Як ви розумієте слова епіграфа? (Учні висловлюють думки.)

2. Репродуктивна бесіда.

 • Хто ж ця тварина?

 • Чому саме про собаку ми будемо вести сьогодні бесіду?

• Назвати відомі вам стилі й типи мовлення.

• Що характерне для кожного з типів мовлення?

 Один учень біля дошки, інші в зошитах складають алгоритм.

Опис (загальне враження, окремі ознаки, деталі) .

Розповідь (початок дії, її розвиток І завершення) .

Роздум (думка, яка доводиться, докази, висновок)

• Над яким типом мовлення будемо працювати?

• Що називається описом? Навіщо ми ним користуємося?

 ІІ. Етап визначення мети

Вчитель: Так, зором сприймаємо зовнішній вигляд тварини, а серцем — її вірність, відданість і безмежну любов. Отже, описуючи тварину, ви повинні звернути увагу на її зріст або розмір, масть чи забарвлення, форму тулуба, очей, вух, хвоста, шерсть. Потрібно й згадати про характерні риси вдачі тварини, але захоплюватися розповіддю не слід, тому що відбудеться підміна опису тварини оповіддю про її життя. • Як ви думаєте, чи потрібне вміння описувати предмети, тварин? • Чого прагнете навчитися на цьому уроці?

2. Розумовий штурм.

1) Указати ознаки наукового стилю? (У науковому стилі характеристика тварини повинна бути повною, без використання художніх засобів. Уживаються слова з прямим значенням.)

2) Виділити найважливіші ознаки художнього опису.

(У художньому стилі образно передається ставлення автора до зображуваного. У них використовуються епітети, порівняння.)

 3) Підібрати синонім до слова собака. (Пес)

4) Якими займенниками їх можна замінити. (Він (ч. р.), рідше вона (ж. р.).)

5) Підібрати синоніми до назви молодих тварин (Собаченя, цуценя, щеня — Воно (с. р.).)

ІІІ. Етап .Проектування 1.

Випереджаюче завдання (групове). — Готуючись до сьогоднішнього уроку, ви самостійно розділилися на окремі групи й отримали завдання.

Представники 1 групи:

 Підібрати й прочитати твори художньої літератури, у яких розповідається про собак. Зробити виставку книжечок.

Учні 2 групи: Принести фотографії, малюнки своїх улюбленців.

 Представники 3 групи: Зробити виставку іграшкових собак.

Підготувати вірші, загадки про цих тварин.

 2. Гра «Мікрофон».

• Яка мета вашої виставки?

(Представник кожної групи чітко й конкретно дає відповідь.)

• Як вчать ставитися до тварин письменники?

 • Чому на ваших малюнках, фотографіях собаки зображені веселими? 3. Індивідуальне випереджаюче завдання.

• Протягом деякого часу ви спостерігали за своїми собаками чи своїх друзів.

Те цікаве, що помітили, занотовували в зошити.

• Поділіться своїми спостереженнями.

4. Робота з картками (Двоє учнів працюють біля дошки)

. Картка № 1 Підібрати й записати яскраві епітети до слова собака. (Розумний, добродушний, лагідний, сміливий, безстрашний, дружелюбний, граціозний, витривалий)

 Картка № 2 Відредагувати подані словосполучення.

На протязі тижня, настоювати, довгий час, один на один, слідуючий, зустрічати розуміння, на заключення скажу. (Протягом тижня, наполягати, тривалий час, сам на сам, наступний, порозумітися, на завершення.)

5. Мовний двобій «Хвилинку думай і відповідай».

1) Мама з донькою спостерігали за тим, як весело гралися собаки. Вони були в захопленні від цієї гри. 2) Андрій піднявся з м’якого крісла. На нього зразу ж заліз Рекс. 3) Непрошений гість проник у будинок. Раптом почувся собачий гавкіт. Він швидко вистрибнув через вікно.

6. Гра «Моя думка краща». Робота в парах.

З непривабливого опису тварини створити такий, щоб усі були в захопленні від почутого. Декілька утворених словосполучень увести в речення описового характеру.

Тулуб короткий. Ноги криві. Зріст низький.

Шерсть жорстка. Хвіст куций. Зуби дрібні.

Очі порожні. (Учні обмінюються своїми думками, зачитують власні варіанти опису.)

7. Завдання «Реклама». Створення монологів і діалогів.

8. Реклама-монолог. Придумайте й запишіть таку рекламу про цуценят, щоб з’явилося чимало бажаючих їх придбати.

 9. Реклама-діалог. Створіть діалог і розіграйте сценку між оптимістом (людиною, яка в захопленні від собак) і песимістом (людиною, що всім незадоволена). Учитель робить підсумок виконаної роботи.

ІV. Етап організації виконання плану діяльності.

Вчитель: Хочу вам нагадати, що опис повинен бути основним типом мовлення. Твір має розкривати тему та підпорядковуватись основній думці.

Ви повинні дотримуватися характерних особливостей художнього стилю. Використовуйте багатозначні слова, синоніми, антоніми, уживайте слова в переносному значенні. У творі має бути передано ваше ставлення до тварини: радість, захоплення, цікавість, любов.

1.        Робота над твором-описом

2.        Колективне складання орієнтовного плану

1) Де мешкає тварина, її порода, кличка?

2) Яка вона? • розмір («відоме» — «нове»); • масть тварини; • шерсть; • форма тулуба; • очі, ніс, вуха, хвіст; • особливості вдачі.

           3) Чим приваблює мене ця тварина?

        3. Визначити, що є «відомим» і «новим» у реченні? МордочкаВ в собачки кумеднаН: маленькийН носикВ і, як намистинкиН, темніН оченятаВ.

          4 . Словникова скарбничка.

На таблиці записані слова. Орієнтуючись на неї, учні виконують взаємоперевірку. Однокольоровий, чорний, білосніжний, чорнющий, шовковистий, м’який, задерикуватий, безпомічний, сумирний, швидконогий, сильний, розлючений, прегарний, доброзичливий, безжальний, спритний, чистокровний, ранимий, уважний, співчутливий.

       5. Робота в групах. Придумати заголовок до твору-опису Представник кожної групи пропонує варіанти заголовків.

       6. Гра «Незакінчене речення».

Робота в парах. Перший учень придумує початок, другий — кінець речення. Редагують і записують утворене речення.

      7. Самостійна робота. Робота з підручником. — Перед початком роботи над твором опрацюйте пам’ятку «Як пра цювати над твором».

Пишучи твір, звертайте увагу на допоміжний мате ріал (вивішується таблиця).

V. Етап контрольно-оцінювальний.

 Учні зачитують власні творчі роботи. Створені заздалегідь групи фіксують неточності, допомагають коректними зауваженнями подолати допущені помилки. Виставлення оцінок.

VI. Підсумок уроку.

1.        Анкетування (усні відповіді).

• Хто, на вашу думку, був найактивніший під час уроку?

• Чий опис тварини вам сподобався найбільше та чим саме?

 • Що корисного взяли для себе з цього уроку?

• Чи досягли поставленої мети?

2.        Скарбничка мудрих думок.

 — Що ви можете сказати про цінність поданих висловів? Індійський епос розповідає: Бог запропонував узяти на небо героя. Той запитав:

 — Чи можу я взяти туди свого собаку?

 — Ні.

       — Тоді я відмовляюся.

       — Ти відмовляєшся через собаку?

        — Так. Коли ми йшли через пустелю, померли мій брат, моя дружи на. А собака продовжувала йти за мною. Якщо мене не буде на землі, хто ж потурбується про неї? Костянтин Паустовський писав: «Вислів — «собака — друг людини» безнадійно застарів.

Вчитель:У нас ще немає слова, яке могло б передати одночасно самовідданість, сміливість, розум — усі ті прекрасні якості, які мають собаки. І я точно знаю, що людина, яка б’є і мучить собаку — це негідник, навіть якщо її собака за це пробачив».

— Як же ми повинні ставитися до тварин? (Відповіді учнів.)

 Антуан де Сент-Екзюпері писав: «Ти назавжди береш на себе відпо відальність за того, кого приручив». Тож давайте прислухаємося до мудрих порад. Пам’ятайте: собака сумує й радіє разом зі своїм господарем, допомагаючи справлятися зі стресами, підтримує у важку хвилину.

Домашнє завдання: зробити опис улюбленої тварини.

Урок №4

Українська мова 5 клас

Тема уроку:Докладний усний переказ тексту розповідного характеру

Мета: наоснові здобутих текстологічних знань формувати в учнів такі текстотворчі вміння: визначати тему та головну думку прослуханого тексту, складати його план, добирати адекватні змісту виражальні засоби мови, усно відтворювати прослуханий текст за планом; формувати вміння вирізняти в тексті діалектні слова та, розуміючи їхню роль, свідомо вживати їх у переказі.

Обладання: текст для переказу.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

1. Читання тексту вчителем.

Гірська казка

 

Десь далеко в горах жив колись славний хлопчик Шугай. Він пас овець і грав на флояру. Що тільки собі не задумає, то заграє, і так воно буде. Захочуть вовки чи ведмеді напасти на отару, а він заграє на дудочку. Стануть тоді звірі, наче вкопані, послухають та посунуть назад у темний ліс.

Флоярою Шугай спиняв зливи і викликав дощі.

Узнав лютий Бабай про славного вівчарика, скликав своє військо і пішов на гори війною. Той спав, коли бабай напав на нього. Хлопець винувся на ворогів. Один бився він проти Бабая та його війська. Вороги не давали йому вийняти флояру з тайстри, хотіли її в нього відняти. Роздер Шугай тайстру, флояра полетіла вниз, у глибоке провалля. Бабай як не кинеться за нею. А за ним усе його військо. Всі враз скам’яніли й покотилися валунищами.

Упав на землю поранений Шугай. Підхопив його вітер, і став малий сопілкар громом. А його череда стала гірським потоком.

     Тепер, коли заблищать блискавки, коли вдарить грім, то це хлопець Шугай дає знак, де шукати його флояру. Та люди лякаються, зупиняються перед гірським потоком. А потік вирує, жене хвилі, як вівці (За Б.Харчуком; 185 сл.

2.Визначити в тексті діалектні слова (флояра, тайстра), пояснити лексичне значення кожного.

3.Пояснити лексичне значення слова валун (обточений водою камінь – уламок гірської породи).

4.Дібрати синоніми до слів флояра, урвище,

5.Визначення  стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та дооміжних типів мовлення.

6.Колективне складання плану (орієнтовне):

1. Чудодійна флояра вівчарика Шугая.

2. Бабай пішов на гори війною.

3. Битва з нападниками.

4. Вороги перетворилися на валуни.

5. Сопілкар став громом, череда – гірським потоком.

 6. Який знак подає Шугай людям?

7. читання вчителем тексту.

ІІІ. Усне переказування учнями тексту за планом.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

—  Особливості художнього опису?

-  Яку роль у тексті відіграють діалектизми?

V. Домашнє завдання. Повторити п.4. Усний переказ тексту.

Урок №5

Українська мова 5 клас

Тема  уроку:Особливості опису приміщення. Усний вибірковий переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення.

Мета: повторити вивчене про типи мовлення, пояснити особливості будови речень опису приміщення, пояснити відмінності між науковим та художнім описом приміщення; повправляти в усному вибірковому переказуванні опису приміщення за колективно складеним планом; розвивати зв’язне мовлення школярів, сприяти збагаченню їхнього словникового запасу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: тексти для перказу, словник іншомовних слів.

Хід уроку

І. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

·         Робота з підручником. Колективне виконання вправи 110.

-Пояснення слова «інтерєр» за словником іншомовних слів.

Інтер’єр – внутрішній простір будівлі, приміщення; жанр образотворчого мистецтва, який відіграє значну роль у картинах на побутові та історичні теми.

.ІІІ. Виконання вправ на закріплення.

1.        Прочитати (прослухати) текст.

У хаті Мирона Чалого затишно. Чепурна, опецькувата піч притулилась осторонь, щоб не заважати господарям. Піч сконструював сам Мирон. Та й багато чого було тут не схожого з іншими хатами. Шафа для посуду невелика, під склом, де блищали прозорими гранями склянки, квітчасті тарілки й чашки. Якось особливо їх уміла розставити там Катерина. Окремо, в далекому кутку, схилилась плечима до стіни друга шафа, для одежі. Ні полу, ні лежанки не було, а стояло широке ліжко, застлене строкатою ковдрою, та широка дерев’яна лава з накинутим на неї килимом. На стінах кілька картин в золочених рамах, під склом. На комоді розставлено з десяток фотографій та чимало різного дешевого дріб’язку для жіночого вжитку і для прикрас. Круглий зручний стіл займав своє місце посередині кімнати на дерев’яній блискучій підлозі, застеленій половичками з химерними візерунками. На вікнах тремтіли тонкі білі фіранки. Скляна гасова лампа звисала зі стелі й освітлювала всі кутки…

Все це було дбайливо припасовано, чисто витерте, займало саме ті місця, які й належали кожній речі. Здавалось, в іншому місці ця річ і стояти б не могла. Здавалось, господиня обміркувала добре, куди все поставити, щоб зручніше користуватись, щоб у кімнаті було найзатишніше.

(О.Копиленко)

2.Бесіда за змістом:

-Наскільки поданий опис приміщення допомагає уявити життя людей, які в ньому мешкають?

-На які риси вдачі цих людей опис вказує?

-Визначити стиль уривка, свою думку довести.

Словник. Піл – традиційний для української хати настил з дощок, який використовувався вночі як спальне місце, а вдень як лава.

3. Переписати уривок з дошки, позначаючи над відповідними словами “відоме” та “нове” (буквами В та Н). Визначити стиль уривка, свою думку обгрунтувати. Що розповів уривок про господаря оселі?

Ступивши до архирейських покоїв, Гнат кинув оком по всій кімнаті. На стелі були картини зі сценами битв, а посередині, в різьбленому колі, голубіло зображення неба з золотими зірками. На стінах висіли в золотих рамах картини: було там і море з чайками козацькими, що нападають на турецьку галеру, і портрет Богдана Хмельницького. По кутках стояли стародавні мармурові статуї, скіфські й старогрецькі вази. На килимі були розвішані ятагани, кинджали, шаблі та пістолі. Вздовж стін тяглися полиці з книгами, оправленими в телячу шкіру. Скрізь були книги, книги й книги.

Гнат ступив кілька кроків по рясно всипаній заради Зелених свят травою підлозі і сів на підсунутий йому мережаний дзиглик. (За О. Ільченком)

 Для довідок.

Архієрей – у православній церкві вище духівництво (єпископ, архієпископ, митрополит, патріарх).

ІV. Робота над усним вибірковим переказом.

1.Читання вчителем тексту.

     Хвіртка була одчинена. Нестор оглянув двір.

- Ой лишечко, чоловік божий! – На поріг вихопилась стара жінка. - Заходь погрійся!

  Нестор ступив до хати. В обличчя вдарило теплим духом хліба. Розгледів у напівтьмі низький сволок, велику піч. Стіл був застелений білою, вишиваною на кінцях скатертиною.

   На покуті висів великий мисник. На його полицях не було мисок, стояла одна маленька ікона Богоматері й велика глиняна чаша. Червона, полив’яна, з обох боків подвійні ручки. Дивний узор чаші вабив око. То були ніби колоски, а може, хвилясте плесо річки… Це ж чаша волхва!

  Поряд із чашею стояв невеличкий дерев’яний ідолець. Довгоносий, з широким підборіддям, нахмареними бровами. Руки його були складені на грудях. Ноги впиралися в підставку, що нагадувала коло місяця чи сонця. Це був прадавній ідол Світовид, якому кланялися поляни…

  Над віконцем висів гіллястий і немов рогатий корінь. Нестор здогадався, що то оберег дому.  Нестор перехрестився. В душу його війнуло чимось далеким, забутим, але рідним, що він настирно витруював з пам’яті стільки літ. Витруював молитвами, книгами, прокляттями. Та не вдалося до кінця знищити цей світ у собі. Як не вдається людині зректися свого дитинства й свого роду…

   - Бачу, в тебе старі боги й чародійства живуть поруч з іконою, на одній полиці,- мовив Нестор до старої.

- Живуть, не б’ються,- спокійно відказала вона. – Хай усі помагають людям. (За Р.Іванченко, 209 сл.)

2.Визначення учнями теми та головної думки тексту.

3.Добір учнями до тексту заголовка.

4.Пояснення лексичного значення слів, що перебувають у пасивному словнику учнів.

(Ідол - статуя, що зображує язичницького бога, волхв - служитель язичницького культу, ворожбит, чарівник, оберег, сволок - балка, що підтримує стелю в будівлях, покуть - куток, розміщений по діагоналі від печі, мисник – полиця або навісна шафка для посуду, полив’яний – вказівка на матеріал, з якого виготовлено керамічний виріб, политий особливим склоподібним сплавом, плесо - широка поверхня водойми – річки, ставу.

5.Добір синонімів до слів чаша, узор, вабити, нахмарені (про брови).

6.Робота біля дошки.

На дошці записати: ікона Богоматері; червона полив’яна чаша волхва; дерев’яний ідолець; підставка нагадувала коло місяця чи сонця.

7.Визначення учнями поєднаних у тексті типів мовлення. З’ясування, який з них головний, який – додатковий.

8. Колективне складання плану опису приміщення.

Орієнтовний план опису приміщення

1. Теплий дух хліба.

 2. Низький сволок, піч.

 3. Стіл під білою скатертиною.

4. Мисник на покуті.

 5. Маленька ікона і велика чаша.

 6. Дивний узор начаші волхва.

7. Прадавній ідол Світовида.

8. Оберег над віконцем.

9.Усний переказ учнями опису приміщення за планом.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

-Що таке інтерєр?

-Які особливості опису приміщення?

Домашнє завдання: Записати опис власної кімнати.

  Урок №6

  Українська  мова 6 клас

Тема уроку: Твір-опис приміщення на основі особистих вражень.

Мета: оволодіти навичками опису приміщення за власними спостереженнями; розвивати зв’язне мовлення; збагачувати словниковий запас; розвивати образне та логічне мислення, вміння оформляти свої думки; виховувати естетичні смаки, любов до художнього слова.

Тип уроку: нетрадиційний.

Обладнання: виставка ілюстрацій, репродукції картин на тему “Інтер’єр”, тлумачні словники, перекладні словники

Хід уроку

                                                       Мій дім – моя фортеця

Народна творчість

I. Вступне слово вчителя.

Люди проводять в оселях, у приміщеннях більшу частину свого часу, навіть свого життя. Тому те, в яких умовах живе людина, дуже впливає на її настрій та самопочуття. У красивому, затишному домі краще й працюється і відпочивається.

Сьогодні на уроці ми будемо вчитися описувати приміщення, адже перший шлях до вдосконалення чогось є його пізнання. Вміння описувати інтер’єр (а саме так називається опис приміщення) може знадобитися не лише для покращення, скажімо, власної квартири, а й у багатьох життєвих ситуаціях у тому числі й екстремальних. У цьому ми спробуємо переконатися на уроці.

II. Актуалізація опорних знань.

Які є види мовлення?

Які бувають описи?

Який опис називається  художнім? Що для нього характерне?

Учитель. У нас на уроці працюватимуть такі групи учнів, які заздалегідь дістали завдання: група лексикологів, група літературознавців, група перекладачів, група знавців живопису.

·         Група лексикологів подає свій матеріал.

Опис – особливий вид зображення якої-небудь статичної картинки чи обстановки, в якій відбуваються події (пейзаж, інтер’єр, портрет).

Інтер’єр – внутрішній простір будівлі, приміщення; жанр образотворчого мистецтва, який відіграє значну роль у картинах на побутові та історичні теми.

Дизайн – вид діяльності, пов’язаний з проектуванням предметного світу. Дизайнери розробляють зразки побудови предметного середовища.

Архітектура – будівельне мистецтво, проектування і будівництво споруд; мистецький характер будівлі.

Архітектори – спеціалісти з архітектури.

·           Група літературознавців подає матеріал.

Інтер’єр виступає як засіб характеристики персонажа (Панас Мирний «Морозенко»). Інтер’єр – місце дії (С. Васильченко «Дитинство Шевченка», А. Чайковський «В Островзькій школі»).

Інтер’єр, який впливає на розвиток дії (О.Вишня «Перший диктант»).

Інтер’єр може характеризувати: соціальне походження (багатство, бідність, освіченість – неуцтво); риси характеру (самостійність, оригінальність, працьовитість, лінощі, охайність). Сферу вподобань і поглядів (професію, бездіяльність, агресивність, миролюбність)

·           Група перекладачів перекладає з російської мови українською тексти і визначає, хто ж господар кімнати.

·           Текст №1

Вся квартира битком набита вещами; у него есть стол, верстат, куча стружек, рубанки, пилы. В квартире всегда великолепно пахнет клеем, лаком и стружками. (по А. Чехову)

Словничок. Битком набита – повна-повнісінька; вещи – речі.

·           Текст №2

В большой комнате стены были сплошь заставлены шкафами, где на полках громоздились пёстрые камни. Над столом, очень просторным и заваленным книгами, между которыми виднелись камни, висели портреты академиков Верднадского и Ферсмана. (по Л. Кассилю)

Словничок. Сплошь – суціль; шкафы – шафи; полки – полиці; громоздились – нагромаджувались; пёстрые – строкаті.

·           Група знавців живопису за наявними матеріалами (альбомами з живопису, енциклопедіями, довідниками) добирає приклади використання інтер’єру в живописному творі та визначає його роль.

Оцінювання роботи в групах.

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Тепер спробуємо себе в ролі письменників і зробимо опис якогось приміщення. У вас є вибір: перше завдання – з планом та опорними словами – для тих, хто претендує на бали достатнього рівня; при успішному виконанні третього завдання учень може претендувати на високий бал.

2. Завдання учням. Опишіть класну кімнату або свою кімнату за планом.

1. Наш клас

а) розташування класу і його площа, (поверх; великий, невеликий, квадратний, прямокутний)

б) скільки в класі вікон, куди вони виходять ( на південь, північ, захід, схід, на вулицю, на подвір’я)

в) яким чином освітлюється клас (електролампочками, лампами денного світла)

г) колір стін, їх оздоблення (шпалери, квіти, картини, стенди, портрети, навчальні посібники)

д) меблі, їх розташування, колір (парти, столи, шафи, стільці, дошка; посередині, в центрі; великі, невеликі; коричневого, земельного кольору)

е) обладнання класу ( книги, магнітофон, телевізор, посібники, лінійки, циркулі)

є) який настрій викликає клас (радісний, сумний)

2. Моя кімната

а) розмір кімнати, її форми.

б) освітлення;

в) оздоблення стін, вікон;

г) обстановка (меблі, їх розташування);

д) особливості кімнати;

е) призначення кімнати;

є) який настрій викликає кімната.

3. Виконати одне із завдань

а). Незабаром свято. Складіть опис святкового оформленого класу чи кімнати

б). Уявіть, що ви переїхали в нову квартиру. Напишіть своєму другові (подрузі, родичам) листа, розкажіть про цю квартиру чи кімнату.

(Робота проводиться на чернетках)

3. Аналіз учнівських робіт.

IV. Закріплення матеріалу.

Гра «Хто останній».

Назвіть якомога більше творів, у яких описується інтер’єр.

V. Домашнє завдання(за вибором)

·           Напишіть твір-мініатюру «Кімната моєї мрії» («Будинок моєї мрії»)

·           Розробіть дизайнерські пропозиції щодо оформлення класу, шкільних коридорів.

·           Опишіть музей, який ви відвідували.

                                             

                                             Урок№7

Українська мова 6 клас

Тема. Твір-опис природи на основі особистих вражень і за картиною.

Мета: удосконалити вміння складати твір-опис за власними враженнями та творами образотворчого мистецтва; розвивати творчі та комунікативні здібності шестикласників, формувати культурологічну компетентність, позитивне ставлення до різних напрямків життєдіяльності, національну та екологічну свідомість, гармонійний світогляд, моральні компетентності; сприяти виробленню у школярів уміння розуміти живопис; виховувати бережливе ставлення та любов до природи, повагу до природних заповідників України, шану до творчості митців.

·           Обладнання: роздатковий матеріал, таблиця «Структура тексту-опису», смуги синього кольору (імітація річки), зображення природного українського дендрозаповідника «Софіївка» в різні пори року, репродукція пейзажу.

 Методи та прийоми: проблемно-пошукові методи, робота в групах, метод зіставлення, метод опори, робота з ілюстративним матеріалом, передбачення, мозковий штурм, лінгвістична гра, колективне обговорення, евалюація.

Тип уроку: розвитку зв’язного мовлення.

Хід уроку

I. Організаційний  момент. Повідомлення теми й мети уроку.

Доброго дня, діти! Сьогодні ми підготуємось та напишемо твір-опис природи. Для того, щоб результати нашої роботи були тільки високі, ми працюватимемо в групах (3 групи по 8-10 учнів, можна дати назву кожній команді). Зверніть увагу на місце біля дошки, на якому наклеєно зображення річки Знання, але це тільки її початок. На нашому уроці кожна група буде продовжувати річку Знання своїми правильними відповідями, тому вам необхідно обрати «подовжувачів» кожної групи, т. т. тих учнів, які будуть закріплювати на поданих малюнках смужки-річечки. Та група, у якої річка виявиться найдовшою, буде переможницею та отримає високий бал за підготовку до написання твору.

II. Мотивація навчальної діяльності школярів.

·           Назвати існуючі типи мовлення.

1.Прочитати. Яким настроєм перейнятий кожен з уривків? Назвати використані в уривках художні засоби.

Сумно в містечку восени. Низьке темно-сіре небо. Не то ранок, не то вечір цілий день. Пронизуватий, холодний вітер, купи пожовклого, мокрого листя, і дощик, дощик, дощик. Плачуть під ним вікна, плачуть стріхи, плачуть дерева, тини...(За В. Винниченком).

Уночі була гроза, а ранок видався ясним на диво. На бур’янах рясніють блискучими діамантами краплі нічного дощу (За С. Васильченком).

Чим відрізняється науковий опис від художнього? ( Після відповідей учнів відкрити записану на дошці таблицю та попрацювати з нею, склавши усні описи дерева, яке видніється з вікна класу, за пунктами плану таблиці).

Структура (будова) тексту-опису:

·           Назва предмета.

·           Ознаки предмета (технічні, біологічні та інші характеристики).

·           Сфера використання, спосіб застосування, ступінь корисності для людини.

·           Загальне враження від предмета.

·           Ознаки предмета.

·           Естетична оцінка предмета.

Словникова робота.

Естетичний – той, що стосується естетики або відповідає її вимогам.

Естетика – наука про прекрасне та його роль у житті суспільства.

Як називається художній опис природи?

Учитель: Художній опис природи, тобто пейзаж, виконує подвійну роль. По-перше, він показує, де відбуваються події. По-друге, відбиває душевний стан, настрій героїв або автора тексту.

Ставлення автора до описуваної картини природи, настрій чи душевний стан персонажа передається за допомогою відповідних художніх засобів.

III. Опрацювання навчального матеріалу.

Робота в групах за роздатковим матеріалом.

Учитель: Оскільки опис – це словесне зображення предметівшляхом перелічення їх ознак, автор не повідомляє нам інформацію, а змальовує предмет. Оскільки опис природи складається з опису окремих деталей (предметів), то групи отримують своє 1-е завдання. (Значення незрозумілих слів «шукачі» кожної групи з’ясовують за тлумачним словником).

·           Завдання 1. Випишіть, які ознаки предметів указані в таких описах.

1. Зовсім поруч із тим місцем, де порпалися грабіжники, було знайдено золоту царську пектораль. Маса пекторалі – більше кілограма. Зроблена вона із золота дуже високої якості, що має чистий сонячний колір (Б. Мозолевський).

Пектораль – коштовна металева нагрудна прикраса.

2. У клітці жив соловей. У великій гарній клітці. Стіни клітки із срібних прутів сплетені, дах кришталевими плитками викладений, підлога золотим піском посипана (Татарська народна казка).

3. Як чистенько, як грайливо-біло!

Лиш калина зовсім оголіла.

Ягідки сороки поклювали

І в снігу намалювали (Д. Арсенич).

·           Завдання 2. Самостійна робота.

Запишіть складні прикметники. Що вони означають? Який предмет можуть характеризувати подані прикметники?

Група 1. Білувато-голубий, світло-рудий, ясно-карий, яскраво-зелений, тьмяно-червоний, брудно-жовтий, сіро-свинцевий, молочно-білий, солоно-солодкий, жовтувато-білий.

Група 2. Біло-червоний, світло-блакитний, ясно-каштановий, яскраво-білий, тьмяно-сірий, темно-бурий, брудно-сірий, сіро-голубий, сніжно-білий, гіркувато-солоний, соціально-побутовий.

Група 3. Білувато-блакитний, світло-зелений, ясно-бурштиновий, яскраво-синій, тьмяно-каштановий, темно-вишневий, брудно-червоний, синьо-зелений, мідно-червоний, солоно-кислий, біло-рожевий.

Словникова робота

Бурштин – янтар.

·           Завдання 3. (Творча самостійна робота з елементами гри).

Пригадайте, що таке неологізми? У наведених словосполученнях складні прикметники – художні неологізми. Запишіть їх, визначте їхній рід. Що можна назвати художніми неологізмами?

Черство-суворий хліб, буйнокосе літо, вишневокоре слово, новітньо-крилатий танець (А. Малишко).

Небесно-сива мати (С. Йовенко).

Небоока любов, вогневиця-калина (П. Осадчук).

·           Завдання –гра 4.

Пригадайте, що таке епітети? Підкресліть епітети в наведених словосполученнях. Доберіть до кожного іменника свої епітети (прості чи складні), складні підкресліть. Виграє той, хто добере поетичних засобів найбільше та з художнім смаком.

Стокольорова пісня, світловиді пісні, новітньо-крилатий танець, стоустий ручай, пружно-синій вітер, зелено-чиста рута, прозоро-синя грань, ракетно-космічні невдачі, іскрометна любов (З тв. А. Малишка).

·           Завдання 5.

Учитель: На попередніх уроках ми з вами розглядали особливості побудови опису природи тому, використовуючи набуті знання, складіть невеличкі описи природи за поданим початком, намагаючись зберегти закладений автором настрій.

Ми вже знайомилися з різними природними заповідниками, ось і сьогодні допомагати вам у цій роботі будуть зображення заповідника «Софіївка», Національного дендрологічного уманського парку «Софіївка», який є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII - початку XIX сторіч.

 

заснований у 1796 році власником міста Умані, польським маґнатом Станіславом Щенсним (Феліксом) Потоцьким та названий на честь його дружини Софії Вітт-Потоцької і подарований їй до дня іменин в травні 1802 року.

Автором топографічного й архітектурного проекту та керівником будівництва парку було призначено польського військового інженера Людвіга Метцеля, а безпосередньо виконали всі роботи в парку кріпаки Уманщини.

Парк був створений у майже безлісій місцевості, розчленованій річкою Кам'янкою, балками та ярами, які врізалися в гранітове підложжя, що часто виходило на поверхню. При створенні парку вдало використано рельєф, але без заздалегідь наміченого плану. У процесі завершення робіт на окремих ділянках були висаджені місцеві та екзотичні деревно-чагарникові рослини, тоді ж були збудовані перші архітектурні споруди та прикрашено «Софіївку» скульптурою, переважно античною.Тут росте понад 2000 видів дерев і кущів (місцевих і екзотичних), серед них: болотяний кипарис, сосна Веймутова, тюльпанове дерево, платан, гінкґо, смерека та багато інших.

У 1985 році мала планета № 2259 отримала назву «Софіївка» на честь уманського парку.

Група 1. Сірий туман куриться над землею. Брудні та важкі хмари вислали високе небо. Сонця не видно, сіро, димно, моторошно...

Група 2. Пора була абсолютно весняна. Сонце так любо світило: не пекло, а гріло. Дерева весело зеленіли, сонячне проміння грайливо відбивалося у воді...

Група 3. Так непомітно й літечко збігло. Сонце почало нижче ходити над землею, і, хоч було воно яскраве та веселеньке, уже не гріло, як раніше...

·           Завдання 6. Робота за репродукцією.

Який куточок України, на вашу думку, зображено на репродукції?

Яку пору року зобразив автор?

Що зображено на передньому плані картини?

Яким снігом укрита земля?

Назвіть найбільші об’єкти на картині.

Назвіть дрібні деталі композиції.

Який колір переважає?

Які дії зображено?

Який настрій викликає у вас ця репродукція?

·           Завдання 7. Самостійна робота в групах.

Діти, у вас є зразки характеристики певних предметів. Зараз, використовуючи потрібні для вас характеристики об’єктів, ви колективно будете складати опис поданої репродукції. Звичайно, можна додавати власні епітети та інші художні засоби. Коли час буде вичерпано (10 хв.), представники груп продемонструють усьому класу свої описи.

Зразки:

Небо - синювато-сіре, захмарене, спокійне, блідо-сіре, темно -синє, безхмарне, вранішнє, надвечірнє, прозоре, чисте, високе, похмуре, погідне, важке, нависле, захмарене, сталевого кольору, сіро-фіолетове.

Чагарник - темно-зелений, аж чорний; густий, як стіна; темний, засніжений, коричнево-похмурий, приземкуватий, ріденький.

Дерева – самотні, крислаті, гордовиті, у біло-голубому серпанку, розлогі, міцні, милують око, стрункі, осяяні, сріблясті, безлисті, гіллясті, укутані снігом, укриті інеєм, кришталеві, сумні, осяяні сонцем.

Хмари - перисті, кучеряві, легкі, важкі, сіруваті, прозорі, синюваті, сірі.

Повітря – чисте, морозяне, свіже, прозоре, прохолодне.

Барви: блідо-фіолетовий, синій, блакитний, блідо-голубий, сріблястий, золотисто-білий, синювато-білий.

Стан природи: тихо, спокійно, вітряно, безвітряно, затишно, замріяно, морозно.

Дії: пливуть, бовваніють, сіріють, нависли, милуватися, розстилатися, дихати, застилати, причаїтися, засипати, замести.

 IV. Перевірка роботи в групах. Колективне обговорення. (Зробити акцентування на найбільш вдалих художніх засобах).

Підбиття підсумків підготовчої роботи. (Дивимось, у якої групи найбільша річка).

 V. Написання творів. (Перед написанням учитель ще раз наголошує на основних стилістичних, орфографічних та каліграфічних вимогах до написання творів).

VI. Підбиття підсумків уроку.

VII. Д/з: повторити вивчене з теми «Прикметник», підготуватися до уроку-подорожі.

Урок №8

     Українська мова 6 клас

Тема уроку:  Вибірковий переказ тексту з елементами опису приміщення

Мета: познайомити учнів з життям наших пращурів, з їх приміщенням;

вчити вибирати необхідне з тексту відповідно до завдання;

збагачувати словниковий запас лексикою, пов’язаною з народними традиціями, звичаями, з природою рідного краю, його історією і етнографією;

виховувати інтерес та повагу до минулого країни, любов до українського народу.

Обладнання. Мультимедійна дошка, проектор, пам’ятки для дітей, текст переказу, електронний носій із матеріалами до уроку.

                                Хід уроку

І. Організаційний  момент.

Звучить українська мелодія. На фоні музики - слайд-шоу, а потім вірш.

Наша хата

Я люблю свою хату,і подвір'я, й садок.

Де і сонця багато,і в жару — холодок.

Тихо й затишно. Квітиколо хати цвітуть.

І невтомно все літо бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне:стіни — білі, як сніг,

і віконце привітне,і дубовий поріг.

І ряденця строкаті,й рушники на стіні,—

навіть дим в нашій хатірідно пахне мені.

 Іван Гнатюк

ІІ. Творча робота.

Ви щойно прослухали поезію Івана Гнатюка «Наша хата». Дехто з вас пробує писати вірші, але не всі, а дехто. Та всі ви вмієте складати сенквейни та сенкани. Зараз складіть і запишіть сенкан або сенквейн «Хата».

ІІІ. Мозковий штурм.

Як ви вважаєте, про що ми сьогодні на уроці будемо говорити?

Ми сьогодні говоримо про українську хату, точніше - про її інтер’єр.

ІV. Повідомлення теми та мети уроку.

V. Ознайомлення зі змістом тексту.

Українська хата

Довгий час свого розвитку пройшла українська хата — від приземкуватої землянки до чепурної, що вчарувала увесь світ, оселі з білими стінами, вишневими садками, палахкучими рушниками на покуті, мальованими коминами і терпким запахом рути-м'яти на долівці.

Інтер'єр українського житла мав свої особливості.

Головною спорудою в хаті була піч, яка завжди займала вну¬трішній кут із боку вхідних дверей і була обернена до фасадної (чільної, передньої) стіни. По діагоналі від печі розташовувався парадний кут (червоний кут, покут, святий вугол), де були ікони, прикрашені рушниками, квітами, пахучим різнотрав'ям.

Крім обмазки стін, у багатьох селах робили настінний розпис, переважно рослинним орнаментом; ним прикрашали сволоки, стелю, піч.

Щодо останньої, то по ній оцінювали господиню. У народі казали: яка піч— така і господиня, не змащена в хаті піч— все одно що не вмита дівчина.

Уздовж причілкової стіни (з одним, двома вікнами) ставили стіл. Біля нього попід тильною стіною — довгу дерев'яну лаву, маленький ослінчик. Зліва знаходилась скриня для домашнього скарбу. Між піччю та причілковою стіною будували дерев'яний настил — піл, де спала родина.

У хаті встановлювали лави, які прикрашали у свята рядни¬нами й килимами. Біля дверей (чи над ними) робили дерев'яні полички (мисник, судень), жердки-перекладини для плетення ро¬гож, личаків; жердка для підвішування кросен ткацьких верстатів і жердки-сушилки.

Долівка українського житла аж до початку XX ст. була переважно глиняною. Збивали її переважно з червоної глини. Щосуботи і перед святами «землю» змащували спеціальним розчином і, коли вона висихала, застеляли пахучим різнотрав'ям: татарським зіллям, м'ятою, чебрецем тощо, і в оселі завжди стояв приємний запах трав. Для освітлення слугували посвіти, лучинки, світики, які встановлювалися навпроти печі.

(З журналу) (252 сл.)

VI .Постановка завдання.

Написати вибірковий переказ тексту з елементами опису приміщення.

Чим відрізняється вибірковий переказ від просто переказу?

VII. Попередні вправи.

1.    Пояснити значення слів:

причілок - бокова стіна будинку;

долівка – підлога

Сволоки – поздовжні або поперечні балки, які підтримують стелю

2.    Записати назви речей, що були у традиційному українському житлі:

ікони, піч, стіл, лави, ослінчик, скриня, піл, мисник, жердки, посвіти

3.    Записати контекстуальні слова-синоніми:

o     Парадний кут – червоний кут, покуть, святий вугол;

o     Фасадна стіна – чільна, передня;

o     Поличка для посуду – мисник, судень;

o     Посвіт – лучинка, світик;

o     Розміщувати – ставити, встановлювати, робити;

o     Розташовуватися – міститися, знаходитися.

ІХ. Робота над змістом тексту (з опорою на знання, отримані під час відвідування шкільного етнографічного музею).

Х. Орфографічна робота.

Колективно з’ясувати орфограми у словах:

Інтер’єр, рута-м’ята, начебто, свіжовибілене, обмазка, настінний розпис, рослинний, різнотрав’я, щосуботи, уздовж стіни, попід стіною, піччю, дерев’яний, навпроти печі.

ХІ. Бесіда.

o     Визначити тему тексту.

o     Визначити, діловий даний опис чи художній.

o     Що було центральною деталлю у інтер’єрі української хати?

o     Як освітлювалася хата?

o     Чим господині прикрашали хату?

o     Як підтримували чистоту в приміщенні?

o     У яких художніх творах, що вивчалися вами, автори описували інтер’єр української хати?

ХІІ. Переказ за поданим планом.

Орієнтовний план

1.    Піч – головна споруда в хаті.

2.    Попід стінами у хаті…

3.    Долівка в українському помешканні.

4.    Прикраси та обереги.

XІІІ . Повторне читання тексту.

ХV. Підсумок уроку.

Діти, любіть свою Батьківщину, свою рідну неньку. Вона вас зростила. Знайте та шануйте нашу історію, бо в народу, який не знає свого минулого, немає майбутнього. То ж не станьте безбатченками.

.

Домашнє  завдання. Записати опис української хати.

Урок 9

Українська мова 6 клас

уроку:Твір-опис природи.

Мета: навчальна:  повторити з учнями функції пейзажу в літературних творах; скласти твір - опис природи;

          розвивальна: розвивати творчу уяву школярів засобами мистецтва, будити почуття краси навколишнього світу, радість спілкування з ним;

          виховна: виховувати любов до рідної землі, бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: урок розвитку мовлення, урок підготовки до написання твору.

Наочність:  презентація

Обладнання: комп’ютер, проектор.

Хід уроку

І. Організаційний  момент.

·        створення психологічного настрою;

·        перевірка готовності учнів до уроку;

·        створення емоційної атмосфери уроку

II. Мотивація навчальної діяльності.

ІІІ.  Повідомлення теми та мети уроку.

IV. Підготовка до опису за власним спостереженням у художньому стилі

 робота в малих групах

Бесіда про основні ознаки текстів-описів.

Лінгвістична лабораторія (самостійна робота в групах)

До поданих слів доберіть порівняння,  означення, синоніми, метафори:

Зима, сніг, небо, земля.

Слово вчителя

Сьогодні вже сьоме грудня, залишилося декілька тижнів до Нового року. Чого ми всі очікуємо від зими? А яка ж вона справжня? Без чого її неможливо уявити?Давайте подивимось і спробуємо уявити. У кожному куточку нашої планети, у кожній країні і місці ця пора року різна.

Додаток1 (слайд №1)